Теорії змов. Як (не) стати конспірологом

Ця книга викликала в мене суперечливі емоції. З однієї сторони вона мені сподобалась і я дуже хотіла її читати далі. Але в результаті я трохи розчарована. Я прийшла за теоріями змови. У назві в нас теорії змов. Я прийшла почитати чому люди їх створюють, чому в них вірять і як вони впливають на наш світ. А отримала максимально поверховий огляд, де автор зупинявся посеред цікавих моментів і писав, що далі про це писати не буде, бо тоді ця книга буде дуже великою чи ще якесь виправдання.

Ще одним великим моментом, який мене розчарував, є точка зору автора, що українці менш конспірологічні, ніж інші люди. Можливо, тут вплинула бульбашка автора, бо може його оточення і менше піддається цьому впливу. Я ж якось в моєму житті стикаюсь з протилежним, і чого тільки варті віра деяких людей, що перебої з електропостачанням було, бо то влада експортувала енергію в Європу ( а не тому, що росія знищувала енергетичну інфраструктуру), впевненість моєї тітки, що війну в Україні зробив Папа Римський і як вишенька на торті - наклейка fake pandemic на дверях готелю в Карпатах, в якому я була в березні.