Щоденник мотоциклістки. По всій Європі з Сатанеллою

Якщо про дизайн, оформлення та верстку видання можна сказати 5/5, то до змісту з'являється більше питань. В очі кидається романтизація та плазування заходу перед більшовиками. Такий тон є доволі дивним, дісталось як полякам - “...турок-мусульманин прилаштував християнську Святу Софію до власної релігії, іспанець зберіг мавританську Альгамбру, але поляк у ХХ столітті нищить єдину архітектурну споруду столиці, бо, за його ж таки словами, храм стоїть на тому ж місці, де Наполеон колись оглядав військо” (під архітектурною спорудою мається на увазі російський собор, а що ще цікавіше - совєти в ‘31 зносять величезний храм Христа Спасителя у Москві. І це лише один з тисячі проявів справжньої суті радянскього ладу, радше ніж демонстрацій для заходу, яка у випадку з Клер Шерідан успішно подіяла). Дійсно, чому ж полякам так кортіло його знести (/s). Так і румунам - “...І тільки на кораблі, що відплив від Одеси, ми усвідомили, як зовнішній світ ставиться до Росії. Наша перша зупинка - румунський порт у Констанці, де корабель три дні завантажував сімсот тонн зерна. Протягом цього часу румунські чиновники заборонили бодай комусь сходити на берег. Нас ізолювали на карантині, наче чумних. Чи не кожен корабель з російського порту румуни мали за джерело якоїсь зарази чи лихоманки...”.
Згадує авторка і можливі виникнення “ірландських питань”, що звучить доволі привілейовано і неоднозначно, від представниці англійської знаті, що й Україну називає Росією.
Загалом, оповідки цікаві, але дивує наївність і необізнаніть людини західної щодо країн, розташованих на схід від Німеччини та віра в радянську систему.
Western privileged view, naivety, and ignorance.