Danylo

Remarkable compilation of essays that cover artists' life journeys and confrontations with the moments that got away. They range from the ethics or morals that stops them (“should there be limits on what is released into the public?”), some - about facing the loss (both real and “loss” of a picture) (“And usually the feeling of loss is lost into a memory and all is A-OK”). How to accept it and make peace, allowing this experience to shape you. And even political environment (“What started as a story ... of a village in remotistan has once again become a story about Russian paranoia and xenophobia.”).
The vivid language of authors allows you to recreate the images in your mind and to enjoy their thinking process. Makes you understand and they can very much handle the pen as well as the heavy machinery.
Overall, some are fun, some deeply touching. But they do resonate with you.

The image from that moment is one of my personal favorites, but for thisone my eyes were the camera, and my memory is the print.

Якщо про дизайн, оформлення та верстку видання можна сказати 5/5, то до змісту з'являється більше питань. В очі кидається романтизація та плазування заходу перед більшовиками. Такий тон є доволі дивним, дісталось як полякам - “...турок-мусульманин прилаштував християнську Святу Софію до власної релігії, іспанець зберіг мавританську Альгамбру, але поляк у ХХ столітті нищить єдину архітектурну споруду столиці, бо, за його ж таки словами, храм стоїть на тому ж місці, де Наполеон колись оглядав військо” (під архітектурною спорудою мається на увазі російський собор, а що ще цікавіше - совєти в ‘31 зносять величезний храм Христа Спасителя у Москві. І це лише один з тисячі проявів справжньої суті радянскього ладу, радше ніж демонстрацій для заходу, яка у випадку з Клер Шерідан успішно подіяла). Дійсно, чому ж полякам так кортіло його знести (/s). Так і румунам - “...І тільки на кораблі, що відплив від Одеси, ми усвідомили, як зовнішній світ ставиться до Росії. Наша перша зупинка - румунський порт у Констанці, де корабель три дні завантажував сімсот тонн зерна. Протягом цього часу румунські чиновники заборонили бодай комусь сходити на берег. Нас ізолювали на карантині, наче чумних. Чи не кожен корабель з російського порту румуни мали за джерело якоїсь зарази чи лихоманки...”.
Згадує авторка і можливі виникнення “ірландських питань”, що звучить доволі привілейовано і неоднозначно, від представниці англійської знаті, що й Україну називає Росією.
Загалом, оповідки цікаві, але дивує наївність і необізнаніть людини західної щодо країн, розташованих на схід від Німеччини та віра в радянську систему.
Western privileged view, naivety, and ignorance.

The entertaining structure of the book briefs you on any topic starting from tech history - how the ancient hardware still affects/shapes modern solutions, to psychology and biases - mere exposure effect, confirmation bias, and my favorite: humans as pattern-matching machines.
The book will be interesting to everyone involved in the development cycle with more focus on management philosophy.
The key takeaway is not to fear turning off the component in question and observing the meltdown. But in all seriousness, it has a lot to offer and substance to think through.